№3 (2015)


На основі багаторічних досліджень встановлено сучасний стан флори пониззя межиріччя Дністер – Тилігул. Тут зростають 862 види вищих судинних рослин; переважають гемікриптофіти (51,6 %). Більшість видів флори – представники рудерального (24,0 %) і степового (21,4 %) флороценотипів. У екологічному відношенні переважають ксеромезофіти (34,7 %) та геліофіти (72,0 %). Синантропними рослинами є 51,0 % видів. У межиріччі локалізовано 93,1 % інвазійних видів Північного Причорномор’я. Відмічено місцезростання 66 рідкісних видів.

Встановлено, що локальні флори долин лиманів представлені більшою систематичною різноманітністю, ніж флори долин невеликих річок. Частка гемікриптофітів у більшості локальних флор – дещо вища, ніж у флорі межиріччя. Ранг панівних флороценотипів, а також екологічних груп – для більшості локальних флор зберігається. З’ясовано, що флори долин лиманів – менш синантропізовані, ніж флори невеликих річок. Локалітети більшості рідкісних видів представлені на територіях регіональної екологічної мережі.

Ключові слова:
межиріччя Дністер–Тилігул, охорона, синантропізація, судинні рослини, флора
За допомогою методів світлової і сканувальної електронної мікроскопії досліджено морфологію пилку шести видів роду Puccinellia флори України та розроблені детальні морфологічні характеристики. Вперше досліджено пилкові зерна виду P. brachylepis. Встановлено, що розміри пилкових зерен та довжина пиляків варіюють та, ймовірно, залежать від екологічних факторів навколишнього середовища, і тому не можуть бути діагностичними ознаками і використовуватись для розмежування видів. Дослідження пилкових зерен P. distans з різних умов місцезростання дозволило нам не підтвердити існуючі дані стосовно форми пиляків (Прокудін Ю.М. вказує на те, що P. distans відрізняється від усіх інших видів роду еліптичною формою пиляків. В усіх досліджених нами видів форма пиляків лінійна.)

Ключові слова:
Puccinellia, пилкові зерна, флора України
Надається порівняльний аналіз флористичної та ценотичної характеристики рослинних угруповань різних за видовим складом одновікових (50-річних) штучних лісонасаджень у Південному Криворіжжі. Для них виконана таксономічна і біоморфологічна характеристика та встановлено закономірності кількісного розподілу видів за ступенем фітоценотичної активності і зустрічністю. Визначено, що для рослинності цих деревостанів характерне низьке видове багатство: 38–40 видів, хоча виділяються сосняки на аренних пісках, де кількість видів становить 90. З’ясовано, що співвідношення видів за зустрічністю та фітоценотичною активністю під пологом в лісових насадженнях залежить від їх породного складу, який обумовлює тип світлової структури.

Ключові слова:
Південне Криворіжжя, флористична і ценотична характеристика, штучні лісові насадження
Вперше для науки з лесових відслонень півдня України описано один союз Endocarpo-Xanthocarpion tominii all. nov. та ассоціацію Caloplacetum albolutescentis ass. nov., які відносяться до класу Psoretea decipientis Mattick. Показано екологічні особливості лишайникових угруповань. В роботі представлено синтаксономічну таблицю та наведено повний список лишайників та ліхенофільних грибів (42 види) лесових відслонень півдня України.

Ключові слова:
Caloplacetum albolutescentis, Endocarpo-Xanthocarpion tominii, Psoretea decipientis, асоціація, лишайники, синтаксономічна таблиця
Наведено відомості про Codonmyces lecanorae Calat. & Etayoновий вид ліхенофільного гриба для України та Східної Європи. Цей вид зростає на слані та апотеціях Protoparmeliopsis muralis (Schreb.) M. Choisy та характеризується конідіогенними клітинами, що мають 1–4 анеляції, та двоклітинними конідіями. В статті подано опис виду, місцезнаходження в Україні, екологічні особливості та загальне поширення.

Ключові слова:
Codonmyces, ліхенофільні гриби, Південь України
У результаті вивчення облігатнопаразитних фітотрофних грибів Національного природного парку «Тузловські лимани» (Одеська обл., Україна) виявлено 40 видів із порядків Albuginales (1 вид), Erysiphales (12), Peronosporales (6) та Pucciniales (21). 31 вид – нові для території парку. Іржастий гриб Uromyces aeluropodis-repentis – новий для правобережжя Степу України, види Erysiphe buhrii, Peronospora holostei, Puccinia liliacearum, Uromyces giganteus та U. polycnemi – рідкісні для правобережжя степової зони та України в цілому. Згадані гриби паразитували на 51 виді вищих рослин з 44 родів та 26 родин. Серед уражених рослин Thlaspi perfoliatum – новий для території України вид рослини-живителя альбугового гриба Albugo candida, та два види – Ornithogalum boucheanum і Trachomitum sarmatiense, занесені до Червоної книги України (2009).

Ключові слова:
національний природний парк «Тузловські лимани», облігатнопаразитні фітотрофні гриби, рослини-живителі
У статті запропоновано параметри географічного аналізу видів фітопатогенних мікроміцетів роду Alternaria, які мають розвиток на квітково-декоративних рослинах.  Встановлено видовий склад збудників роду Alternaria на однорічних квітково-декоративних рослинах, вперше подано їх повний географічний аналіз. Мікобіота роду Alternaria представлена широкоареальними видами: A. calendulae, A. brassicae, A. alternata, A. zinniae, A. penicillata та вузькоареальними: A. solani, A. japonica, A. florigena, A. petalicolor, A. celosiae. Види роду Alternaria представлені в усіх природних зонах світу, з перевагою в палеарктичних зонах. Мікроміцети роду Alternaria, які паразитують на однорічних квітково-декоративних рослинах, не виявляють чіткої зональної залежності, віддають перевагу регіонам із субарктичним, континентальним, помірним та субтропічним кліматом.

Ключові слова:
Alternaria Nees, ареал, географічні центри, мікобіота, мікофлористика, рослини-живителі, тип поширення
Наведено результати досліджень агроландшафтів Херсонської області, а саме – надано характеристку виявленим територіям, цінним в созологічному відношенні, які є степовими анклавами серед антропогенно порушених територій. Опис проектованих об'єктів здійснено за методичними рекомендаціями до вивчення заповідної справи. Запропоновано до заповідання три ботанічні заказники місцевого значення, в межах яких представлено залишки типових типчаково-ковилових степів. Загалом, на території трьох запроектованих об’єктів виявлено 176 видів судинних рослин представників 133 родів 40 родин 3 класів 2 відділів. Созологічну цінність представляють 11 видів, які занесено до охоронних списків різного рівня.

 

Ключові слова:
ботанічні заказники, видовий склад, наукове обґрунтування, созологічна цінність
Здійснено систематичний аналіз флори регіонального ландшафтного парку «Гадяцький», яка репрезентована 923 видами судинних рослин із 437 родів, 111 родин та 5 відділів. Високий рівень флористичного багатства парку визначається багаторівневою диференціацією території та дещо екотонним ефектом. Наведено кількісну характеристику видового складу основних таксономічних одиниць, основні пропорції дослідженої флори (Liliopsida / Magnoliopsida; родів / видів; родин / родів / видів), видова насиченість спектрів провідних родин і родів. У спектрі провідних родин домінують Asteraceae (117 видів; 12,6 %), Poaceae (63; 6.8), Brassicaceae (52; 5,6), Fabaceae (52; 5,6), Lamiaceae (47; 5,1), Caryophyllaceae (46; 5,0), Rosaceae (45; 4,8), Ranunculaceae (36; 3,9), Apiaceae (34; 3,7), Scrophulariaceae (26; 2,8). Найбільш поліморфними родами є Carex (20 видів; 2,2 %), Chenopodium (14; 1,6), Veronica (13; 1,4), Ranunculus (13; 1,4), Galium (12; 1,3), Dianthus (10; 1,1), Salix (10; 1,1), Potentilla (10; 1,1), Vicia (10; 1,1), Trifolium (9; 1,0). Флора парку має проміжний характер між флорами середземноморсько-євразійського та бореального типів.

Ключові слова:
регіональний ландшафтний парк «Гадяцький», систематична структура, флора судинних рослин, флористичне багатство
Стаття присвячена опису умов зростання, породного складу та аналізу загального екологічного стану полезахисних лісосмуг Херсонщини. Виявлені закономірності залежності якості сучасного стану полезахисних лісосмуг від їх породного складу, типу конструкції, підстилаючої поверхні та інтенсивності ведення сільського господарства на прилеглих сільськогосподарських угіддях.

Ключові слова:
полезахисні лісосмуги, породний склад, сучасний стан, Херсонська область, ярус