№2 (2014)


У статті наводяться дані з сучасного запасу фітомаси півострівної акумулятивної системи «коса Бірючий острів – коса Федотова» у Північному Приазов'ї. Аналізується вплив акліматизованих ратичних тварин на лучні і псамофітностепові угруповання коси Бірючий острів. Наводиться характеристика складу та надземної фітомаси рослин фітоценозів, що перебувають під випасом (коса Бірючий острів), і вільних від випасу (коса Федотова). Визначено залежність між кліматичними умовами цієї території, щільністю ратичних і загальним запасом трав'янистих кормів. Встановлено напрями адаптації рослинності до надмірного випасання на досліджуваній території. Аналізуються сезонні зміни запасів кормів та хімічний склад десяти фонових рослин даної території, відмічених у шлунках тварин.

Ключові слова:
Азово-Сиваський національний природний парк, заказник «коса Федотова», коса Бірючий острів, Приазовський національний природний парк
Вивчені анатомічні особливості листка Campanula glomerata L. в різних умовах існування. Виявлено, що умови зростання впливають на кількісні анатомічні ознаки листка. В межах ареалу виду в більш посушливих умовах відбувається збільшення числа кореляцій морфологічних і анатомічних ознак листка, товщини палісадного мезофілу, коефіцієнту палісадності, розміру та площі продихів абаксіального епідермісу, m/S і m2/S; зменшення ширини листка і кількості продихів.

Ключові слова:
Campanula glomerata, анатомія, лист, різні умови існування
Узагальнені результати багаторічного моніторингу (1974-2013 рр.) модельної популяції  Homogyne alpina (L.) Cass. (Asteraceae) в процесі демутаційних змін рослинності на субальпійських луках Карпат. Виявлено закономірності структурних трансформацій і засади авторегуляції цієї популяції. Зроблено висновок про особливу роль мікропопуляцій як осередків формування потоку поколінь і збереження гетерогенності популяційних елементів.

Ключові слова:
життєвість, життєздатність, мікропопуляція, природна популяція
Узагальнено відомості про види родини Rhamnaceae Juss. у флорі України, складено ключі для визначення родів та видів, для кожного виду наведено номенклатурну цитацію, морфологічні описи, відомості про поширення. У статті розглядаються види природної флори України, з яких чотири аборигенні (Frangula alnus Mill., Paliurus spina-christi Mill., Rhamnus cathartica L., Rtinctoria Waldst. et Kit.) і один адвентивний (Rhamnus alaternus L.), а також види, які культивуються в садах і парках України.

Ключові слова:
Rhamnaceae, флора України
Угруповання епігейних лишайників Рівнинного Криму (Україна) представлені п’ятьма асоціаціями, чотири з яких вперше описано для науки: Enchylietum tenaxis Khodosovtsev ass. nov., Placidiopsietum cinerascentis Khodosovtsev ass. nov., Seirophoretum lacunosae Khodosovtsev ass. nov., Cladonietum endiviaefoliae Th. Müller (1951) та Circinarietum fruticulosae Khodosovtsev ass. nov. Вони відносяться до двох союзів: Toninion coeruleonigricantis Hadač (1948) та Sphaerothallio-Xanthoparmelion vagantis Crespo et Barreno (1978) класу Psoretea decipientis Mattick (1951). Показано екологічні особливості та напрямки сукцесійних процесів лишайникових угруповань у кліматичних умовах Рівнинного Криму. В роботі представлено шість фітоценотичних таблиць.

Ключові слова:
Psoretea decipientis, Sphaerothallio-Xanthoparmelion vagantis, Toninion coeruleonigricantis, асоціації, синтаксономічні таблиці
Охарактеризовано застосування Індексу видової чисельності спеціально підібраної пари родин (Pottiaceae/Amblystegiaceae, Bryopsida) Ind P/A для характеристики і відображення особливостей та певних змін в екологічному та географічному аспектах бріофлор фізико-географічних зон рівнинної України: зони  мішаних хвойно-широколистяних лісів (Українське Полісся), зони широколистяних лісів (Неморальна зона), лісостепової та степової зон. Найбільше значення цей індекс має у бріофлорі степової зони – 3,00 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae/Amblystegiaceae 48/16 та величині омброрежиму 10,0–10,5 балів). В напрямку з півдня на північ значення  індексу закономірно зменшується: у лісостеповій зоні – 2,21 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae / Amblystegiaceae 51/23 та величині омброрежиму 11,5–12,0 балів), у зоні широколистяних лісів – 1,81 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae / Amblystegiaceae 59/32 та величині омброрежиму 12,0 балів) і в зоні мішаних хвойно-широколистяних лісів – 1,03 (при співвідношенні кількості видів родин Pottiaceae/Amblystegiaceae 32/31 та величині омброрежиму 12,0–12,5 балів). Також дано аналіз величини Індексу пари родин (Ind P/A) для бріофлор усіх ботаніко-географічних районів України. Індекс (відношення) видової чисельності спеціально підібраних родин відображає відміни зонального характеру досліджених рівнинних бріофлор та може використовуватися при типіфікації бріофлор та при віднесенні їх  до певного типу.

Ключові слова:
Pottiaceae/Amblystegiaceae, Індекс пари родин, аридність-гумідність, бріофлора, Україна
За опрацьованими літературними джерелами історію вивчення облігатнопаразитних фітотрофних грибів правобережжя Степу України можна умовно поділити на три етапи: 1) сер. XIX ст. – 60 рр. XX ст., від перших праць Ж.А. Левейє, Я.Я. Вальца з Л. Рішаві та М.К. Срединського до узагальнення отриманих внаслідок численних досліджень даних у серії видань Визначників грибів України; 2) 1970 – 1980 рр. Даний етап характеризується активним вивченням паразитних мікроміцетів степової зони України (у тому числі й її правобережної частини). Узагальнення цих досліджень були представлені в монографії «Паразитные грибы степной зоны Украины»; 3) 1990-і рр. – теперішній час.

Ключові слова:
Albuginales, Erysiphales, Peronosporales, Pucciniales
Наводимо дані щодо нового для рівнинної частини України виду лишайника Lecanora strоbilina (Spreng.) Kieff., який знайдено в штучних лісонасадженнях долини р. Інгулець на корі сухих гілок Pinus sylvestris L. Цей зразок є другою знахідкою вищезазначеного  виду в Україні.

Ключові слова:
Наводяться екологічні особливості рідкісного для півдня України ксанторіоїдного лишайника Massjukiella ucrainica.

Ключові слова:
Massjukiella, екологія, Херсон
У статті наведено узагальнені відомості щодо популяційного моніторингу рослин у техногенних екотопах Донецької області за 10-річними даними авторів. Так, проведено популяційний моніторинг 9 найпоширеніших видів багаторічних та однорічних рослин у техногенних екотопах різних типів на території Донецької області. Вивчення однорічних видів рослин та їх морфометричних параметрів дозволили встановити найбільш мінливі ознаки: так, для Reseda lutea L. такими ознаками є: довжина суцвіття та кількість квіток на пагоні; для Senecio vernalis L. – середні значення кількості листків та характеристик суцвіття. Встановлено, що щільність особин в популяціях Plantago lanceolata L. відбиває інтенсивність прямої антропогенної дії на рослини. Наявність у віковій структурі Oberna behen (L.) Ikonn. особин майже всіх стадій свідчить про стабільне положення цього виду у фітоценозі та підтверджується щільністю, розповсюдженістю та ступенем морфологічної мінливості. Результати моніторингу за популяційною структурою солестійких видів дозволили запропонувати простий спосіб використання даних видів для демінералізації едафотопів техногенних земель.

Ключові слова:
антропоедафотоп, моніторинг, морфологічні параметри, популяція, техногенний екотоп