№1 (2014)


З’ясовано макро- та мікроморфологічні особливості вегетативних (стебел, листків) та генеративних органів (суцвіть, квіток, плодів та насінин) Euphrasia taurica Ganesch. ex Popl. Уточнено хорологію цього кримського ендемічного виду та складено картосхему його поширення. Виявлено ценотичні та екологічні особливості зростання E. taurica, встановлено, що вид приурочений до кам’янистих схилів, яйл Гірського Криму та зростає у рідкісних угрупованнях формацій Junipereta hemisphaericae та Cariceta humilis. Досліджено стан окремих ценопопуляцій, встановлено, що чисельність і щільність популяцій останнім часом різко зменшується. Підготовлено обґрунтування до внесення E. taurica до наступного видання Червоної книги України.

Ключові слова:
Euphrasia taurica Ganesch. ex Popl., морфологічні особливості, хорологія, ценотичні особливості
Досліджена ультраструктура поверхні насіннєвої шкірки видів роду Gladiolus L. флори України. Досліджені насінини видів роду Gladiolus флори України характеризуються як спільними, так і відмінними ознаками. До спільних ознак належать: форма та положення рубчика (чотирикутний, невеликий, за положенням – базальний); тип кутикули (зморшкуватого типу, добре розвинена в усіх досліджених насінин); форма та межі клітин тести (полігональні, їх межі чітко проглядаються); антиклінальні стінки (рівномірно потовщені, прямі). Ці ознаки, на нашу думку, можуть бути додатковими діагностичними на рівні роду. До відмінних ознак насінин належать: форма насінин; наявність та положення крила; рівень периклінальних стінок клітин тести; тип рельєфу. Ми вважаємо дані ознаки додатковими діагностичними на видовому рівні, на основі яких складено ключ для визначення видів роду Gladiolus за ознаками насінин.

Ключові слова:
Gladiolus L., SEM, насінина, ультраструктура
Проаналізовано вплив зволоження та освітлення на сировинну цінність ценопопуляцій Ledum palustre L. в межах Рівненської та Волинської областей. Максимальна ресурсна продуктивність ценопопуляції 135,8±0,7 г/м2 виявлена в  умовах сосняків лохино-багново-сфагнових, для яких характерні високий ступінь зволоження (88,5) і невисока трофність ґрунту (2,5) при освітленості 30 тис. люкс. Для забезпечення найвищого виходу ефірної олії з сировини її заготівлю слід проводити в фазу масового цвітіння. Вміст ледолу в ефірній олії має найвищі показники на початку достигання плодів. Найвищі показники вмісту дубильних речовин – в кінці фази плодоношення. Встановлено, що у ценопопуляцій Ledum palustre L. Рівненської та Волинської областей ресурсні і фітохімічні максимуми не співпадають, що необхідно враховувати при плануванні заготівель та їх проведенні. Встановлені оптимальні умови і терміни збирання сировини.

Ключові слова:
Ledum palustre L., ефірна олія, сировинна цінність, ценопопуляція
В статті наводяться відомості щодо нового для мікобіоти України виду Karstenula shepherdiae (Peck) M.E. Barr, а також локалітети рідкісних локулоаскоміцетів Didymosphaeria larsenii Munk, Leptosphaeria modesta (Desm.) Rabenh. та Pleospora longispora Speg. на території степової зони України. Надані номенклатурні відомості, анатомо-морфологічні описи, особливості екології, загальне поширення та місцезнаходження в Україні. Встановлені консортивні зв’язки мікроміцетів із поживними рослинами: K. shepherdiae виявлено на сухих гілочках Spiraea media Schmidt., D. larsenii – на сухих стеблах Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald. та Tribulus terrestris L., Leptosphaeria modesta – на сухих стеблах та квітконосах Scabiosa uсrainica L.

Ключові слова:
Pleosporales, локулоаскоміцети, нові види, степова зона України
У прибережних водах острова Зміїний у 2003–2013 рр. зареєстровано 46 видів водоростей-макрофітів (Chlorophyta – 18; Rhodophyta – 23 і Phaeophyta – 5), серед них Cladophora hutchinsiae – новий вид для альгофлори України. Знайдено також 6 видів бентосних Cyanoprokcaryota. Безпосередньо на острові в струмку виявлено 4 види прісноводних водоростей-макрофітів і 1 вид водяного моху – Leptodictyum riparium. У складі фітобентосу досліджуваних акваторій присутні 4 рідкісних види водоростей, занесених до Червоної книги України: Punctaria latifolia, Chroodactylon ornatum, Stylonema alsidii і Ulva maeotica. У складі макрофітобентосу прибережжя острова  переважають однорічні мезо- і олігосапробні угруповання водоростей.

Ключові слова:
водорості-макрофіти, екологія, острів Зміїний, флора, Чорне море
Встановлено 11 характерних ознак адаптаційної стратегії мохоподібних як нащадків перших ембріофітів, які представляють гаметофітний напрям еволюції вищих рослин. Коротко охарактеризовано кожну з ознак стратегії та відзначено відмінні від судинних рослин біологічні, морфологічні, фізіологічні та генетичні особливості адаптації. Показано, що пойкілогідричність і толерантність до висушування є одними з визначальних ознак екофізіологічної адаптації мохоподібних.

Ключові слова:
гаметофіт, екофізіологічна адаптація, мохоподібні, пойкілогідричність, толерантність до висушування
На обстеженій території виявлено 35 видів грибів з порядку Erysiphales, 16 видів з порядку Peronosporales та 36 видів – Pucciniales. Альбугові гриби на узбережжі Тилігульського лиману були представлені одним видом. Серед виявлених грибів – 73 види зареєстровані на територіях двох однойменних регіональних ландшафтних парків «Тилігульський» (Миколаївська і Одеська області). Деякі представники борошнисторосяних та іржастих грибів знайдені на рослинах, занесених до Червоної книги України (2009), Європейського Червоного списку та списку CITES.

Ключові слова:
Albuginales, Erysiphales, Peronosporales, Pucciniales, регіональний ландшафтний парк «Тилігульський», Україна
Досліджено видовий склад ґрунтових мікроміцетів і водоростей лісових насаджень та крейдяних оголень Східного Лісостепу України в межах Харківської області. Систематична структура  міко- та альгофлори досліджених ґрунтів була подібною до складу мікроміцетів і водоростей лісових ценозів Східної Європи, з переважанням  грибів роду Penicillium і водоростей відділів Chlorophyta та Cyanophyta. За загальною видовою різноманітністю мікобіота була однаково багата як в ґрунті лісонасаджень, так і на крейдяних оголеннях, а різноманітність водоростей була вищою в лісових ґрунтах. В лісових насадженнях та на ділянках крейдяних оголень з деревною рослинністю зміни числа видів водоростей за глибиною ґрунту чи при співставленні стаціонарів були протилежно спрямованими відносно змін числа видів мікроміцетів. Встановлено, що найсильніший вплив на подібність видового складу мікроміцетів і водоростей у будь-яких типах ґрунтів під деревною рослинність  має територіальна віддаленість стаціонарів, а під трав’яною рослинністю –склад фітоценозу.

Ключові слова:
видова різноманітність, крейдяні оголення, лісові насадження, ґрунтові водорості, ґрунтові мікроміцети
Досліджено видовий склад водоростей лісової підстилки штучних дубових і білоакацієвих насаджень в межах Запорізької області. Відмічені 65 видів водоростей, серед яких Chlorophyta – 41 вид, Cyanophyta – 11, Xanthophyta – 7, Bacillariophyta – 4 і Eustigmatophyta – 2. Основу альгоугруповань складають представники Phormidiaceae, Pleurochloridaceae, Chlamydomonadaceae, Bracteacoccaceae, Myrmeciaceae і Chlorellaceae. Аналіз екологічної структури дослідженої альгофлори показав значне переважання едафофільних видів. Приведені відомості вертикального розподілу водоростей в профілі лісової підстилки і сезонних змін в структурі альгоугруповань.

Ключові слова:
альгоугрупування, водорості, лісова підстилка, степ
Pulsatilla bohemica (Skalický) Tzvelev – раритетний вид, включений до Червоної книги України, напівефемероїдний, моноцентричний каудексовий полікарпік. У статті розглянуто особливості просторової та демографічної структури популяцій P. bohemica на заповідних (національний природний парк «Бузький Гард») та урбанізованих (субурбанозона Київського мегаполісу) територіях. Проаналізовано флорокомплексну приуроченість, широту еколого-ценотичної активності, особливості структури популяцій виду в їхньому оптимумі та на північній межі ареалу. З’ясовані основні антропогенні фактори, що мають негативний вплив на популяції P. bohemica.  Запропоновані заходи щодо збереження виду ex situ та in situ.

Ключові слова:
демографічна cтруктура популяцій, раритетний вид, урбанізація, фітосозологія