№4 (2013)


За результатами тривалого моніторингу (1974–2013 рр.) на постійних пробних площах Інституту екології Карпат НАН України, в екосистемі, де домінує Juniperus communis, досліджені закономірності самовідновлення (регенерації) популяційної структури Soldanella hungarica після локального знищення трав’яного покриву. Експериментально встановлено, що такі маломаштабні впливи не створюють передумов  для подальшої дестабілізації популяції. Але вони ініціюють мобілізацію популяційного резерву S.hungarica на прилеглих ділянках. Показано співвідношення індивідуальних реакцій і  групових ефектів в процесах самовідновлення. Зроблено висновок про імперативне значення віталітетного складу для локальної регенерації популяції S.hungarica. До того ж, вона залишається не до кінця прогнозованим процесом, який продовжується декілька десятиліть.

Ключові слова:
життєвість, природна популяція, самовідновлення, субпопуляційний локус
Екологічну оцінку угруповань запропоновано здійснювати за їх фітосоціологічними спектрами. Під фітосоціологічним спектром розуміються кількісні співвідношення у загальному видовому складі фітоценозу між видами, приуроченими до різних класів системи Браун-Бланке. Показано, що на перший клас у фітосоціологічному спектрі припадає від 22%  до 45%. Це свідчить про перехідний характер флори досліджених рослинних угруповань. Такі угруповання запропоновано класифікувати не за характерними видами, а за схожістю трьох перших класів фітосоціологічного спектру. За фітосоціологічним спектром виконано ординацію рослинних угруповань, де вісі відповідають класам Браун-Бланке. Доведено, що фітосоціологічний спектр змінюється вздовж градієнту екологічних факторів.  Оцінено екологічні оптимуми за даними фітоіндикації деяких класів Браун-Бланке.

Ключові слова:
класи Браун-Бланке, класифікація рослинності, фітосоціологічний спектр
За результатами порівняльного аналізу вторинної структури послідовності ITS2 кластеру ядерних РНК-кодуючих рибосомальних генів перевірено статус представника субальпійської популяції з території Українських Карпат, ідентифікованого за морфологічними критеріями як Swertia alpestris Baumg. ex Fuss. Встановлено, що за вторинною структурою ITS2 Swertia alpestris не відрізняється від представників інших популяцій, ідентифікованих як Swertia perennis L. Таксономічний статус Swertia alpestris обговорюється.

Ключові слова:
Swertia alpestris, Swertia perennis, вторинна структура ITS2, молекулярна таксономія, систематика рослин, Україна
У статті описано декоративну форму B. thunbergii «Rose Glow» (листопадний колючий чагарник до 1,5 м висотою з дугоподібно нахиленими пагонами), яку вперше вивчено в умовах півдня України (на матеріалі Ботанічного саду ХДУ). Виділено типи зимуючих бруньок та визначена їх ємність; проаналізована ембріональна фаза розвитку листків і особливості пагоноутворення виду; вивчені особливості анатомічної будови стебла: первинної та вторинної; виявлено та визначено запасні поживні речовини.

Ключові слова:
Berberis thunbergii, волокна лібріформа, зачаток листка, ксилема, пагін, типи бруньок, флоема
На заплавних луках річки Псел, що використовуються як пасовища та сінокоси, вивчались особливості продукційного процесу та  росту інвазійного виду Stenactis (Phalacroloma) annua (L). Cass. Проведений аналіз репродукції даного виду. Встановлена віталітетна структура популяцій Stenactis (Phalacroloma) annua (L). Cass. за пасквальним та фенісиціальним градієнтами.

Ключові слова:
Stenactis (Phalacroloma) annua (L). Cass., інвазійні види, адвентивні види, луки, пасквальна та фенісиціальна дигресія
Вперше за допомогою скануючого електронного мікроскопа досліджена ультраструктура поверхні епідерми листків 10 видів роду Hieracium флори Криму. Встановлено загальні (амфістоматичність; аномоцитний тип продихового апарату, кутикулярний валик навколо продихів, орієнтація продихів щодо центральної жилки листа, розміщення воскових відкладів) і специфічні ознаки ультраструктури листків досліджуваних видів даного роду. Більшість з них є додатковими діагностичними ознаками на рівнях секції (тип рельєфу поверхні, розташування продихів щодо рівня основних епідермальних клітин, наявність і просторове розміщення трихом, кількість воскових відкладень, контури клітин) та виду (тип рельєфу поверхні, розміщення трихом, контури клітин). Встановлено однорідність виду H. sabaudum.

Ключові слова:
Hieracium, листок, СЕМ, ультраструктура поверхні, флора Криму
На територіях чотирьох заводів міста Миколаєва (Україна) проведено дослідження вмісту важких металів – Cu. Zn, Cd, Pb  в ґрунтах та гаметофітах моху Bryum argenteum Hedw. Аналіз коефіцієнтів акумуляції важких металів в ґрунтах  територій  заводів м. Миколаєва (Миколаївський глиноземний завод, Науково-виробничий  комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», ВАТ «Дамен Шип’ярдс Океан» та Суднобудівний завод імені  61-Комунара) показав, що коефіцієнти акумуляції в них в 1-1,5 рази більші, ніж в гаметофітах досліджуваного моху. Найменш забрудненою важкими металами у порівнянні з умовно чистою зоною є територія  суднобудівного заводу  імені 61-Комунара. Отримані дані підтверджують належність даного виду моху до рослин-індикаторів.

Ключові слова:
Вryum аrgenteum, важкі метали, мохоподібні, Україна, ґрунти
Наведено 127 видів ліхенізованих та 5 видів ліхенофільних грибів. Серед виявлених видів Lecanora atrosulphurea (Wahlenb.) Ach. є новим для ліхенобіоти України, 55 видів нові для відділення «Кам’яні Могили» Українського степового заповідника. Зі списку ліхенобіоти заповідника було виключено 14 видів, знахідки яких на дослідженій території нами не підтверджені або перевизначені. Для кожного виду ліхенізованих та ліхенофільних грибів наведено їх синоніми, субстрат та акроніми гербаріїв, де види інсеровано.

Ключові слова:
Aspicilia, Cladonia, Lecanora, Xanthoparmelia, граніт, субстрат, Український степовий заповідник
На основі ознайомлення з голотипом, власних матеріалів та літературних даних у статті узагальнено відомості про поширення та екологічні особливості рідкісного виду мікофільного гриба – Albertiniella polyporicola (Jacz.) Malloch et Cain. Наведено історію дослідження цього виду, його повну номенклатурну характеристику, уточнений діагноз та оригінальні ілюстрації. Вперше повідомляється про знахідку A. polyporicola на базидіомах Ganoderma resinaceum Boud.

Ключові слова:
Albertiniella polyporicola, Ganoderma, мікофільні гриби, Україна
Досліджено угруповання асоціації Sagino procumbentis­Bryetum argentei Diemont et al. 1940 на території м. Пирятин (Полтавська обл.) та м. Київ. Окрім типової підасоціації, виявлені фітоценози,  описані нами як підасоціація S.-B. marсhanthietosum polymorphae Kovalenko 2013 subass. nova. Окрім флористичної, ценотичної та фізіономічної дискретності, вони диференціюються також у просторі екологічних факторів, провідними з яких є зволоження та динаміка зволоження субстрату, а також режим інсоляції. Особливості екології, фенології, ценотична, біоморфологічна та географічна структури асоціації зумовлюють критичність її підпорядкування вищим одиницям класифікації. У результаті аналізу флористичної подібності фітоценонів класів  Isoëto-Nano-Juncetea  та PolygonoPoëtea annuae обґрунтовано включення Sagino procumbentis­Bryetum argentei в обсяг останнього класу.

Ключові слова:
Polygono–Poëtea annuae, Saginion procumbentis, Sagino procumbentis–¬Bryetum argentei, рослинність урбаноекосистем