№3 (2013)


Упродовж 1998–2003 і 2007–2012 років здійснювали геоботанічні дослідження рослинності водойм Галицького національного природного парку, які відрізняються між собою походженням та ступенем заростання. Це – стариці Дністра та його приток, лісові озера карстового походження, стави та Бурштинське водосховище, кар’єрні водойми, мілкі водойми на ділянках з поверхневим підтопленням ґрунту. Виконано 235 геоботанічних описів. Класифікацію рослинності здійснювали за методом Браун-Бланке. Виділено 37 синтаксонів рангу асоціацій, які належать до 13 союзів, 5 порядків та 3 класів. У водоймах усіх типів, особливо старицях Дністра, найбільшу площу займають прибережно-водні угруповання класу Phragmito-Magnocaricetea, зокрема асоціації Phragmitetum communis. Найбільшим синтаксономічним різноманіттям відзначається клас Potametea. Його угруповання переважають у центральній частині стариць та, меншою мірою, штучних водойм. На мілководді водойм різних типів поширені угруповання класу Lemnetea.

Ключові слова:
водойми, гідрофільна рослинність, Галицький національний природний парк
Проведено оцінку динаміки та біоіндикаційної інформативності наступних показників асиметрії листкової пластинки Роpulus nіgra L.: ступінь псевдосиметрії форми в цілому, коефіцієнт асиметрії форми верхівки, коефіцієнт асиметрії форми основи. Показник псевдосиметрії форми листкової пластинки варіює від 0,5485 до 0,9796. Значення коефіцієнта асиметрії форми верхівки листкової пластинки Р. nіgra для всіх аналізованих вибірок знаходиться в межах від 0,000 до 0,253, коефіцієнта асиметрії форми основи – від 0,000 до 0,152. З трьох аналізованих показників асиметрії листкової пластинки Р. nіgra коефіцієнт асиметрії форми основи є найбільш інформативним індикатором стану навколишнього середовища. Цей показник найкраще  розділяє вибірки листкових пластинок з менш трансформованих екосистем й екосистем зі значним антропогенним пресингом.

Ключові слова:
асиметрія, біоіндикація, дискримінантний аналіз, листкова пластинка, Рopulus nigra L.
В статті наводяться результати досліджень насіннєвих популяцій Monarda fistulosa L. I Monarda citriodora L., що вирощуються в умовах підзони типчаково-ковилових степів степової зони України (територія Державного підприємства «Дослідне господарство «Новокаховське» Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру, Херсонська область, Україна). У рослин Monarda fistulosa місцевої репродукції, отриманих в результаті вільного запилення екземплярів сортів Премьєра і Фортуна,  виділено 4 форми (3–12, 4–12, 5–12,  6–12). Дані форми відрізняються габітусом  та кількістю пагонів, інтенсивністю забарвлення квітки, кольором і формою листкової пластинки, морфометричними  показниками органів рослин та термінами цвітіння. У Monarda citriodora відібрано 3 форми (1–11, 2–12, 3–12), які відрізняються термінами початку цвітіння, тривалістю цвітіння, ступенем посухостійкості, габітусом та кількістю мутовок у суцвітті. Нові форми обох видів відібрані для наступного розмноження, подальшого вивчення та використання в селекції.

Ключові слова:
Monarda, Monarda citriodora, Monarda fistulosa, насіннєва популяція, Україна, форма, Херсонська область
В статті наведені відомості про знахідки на території України ряду цікавих представників родів Bolbitius та Pholiotina. Вони є результатом опрацювання зразків, що зберігаються в Національному гербарії України (KW), а також власних зборів автора. Як наслідок, отримано дані як про нові для її території види (Bolbitius lacteus, Pholiotina parvula та P. sulcata), так і про раніше невідомі місцезнаходження деяких вже зареєстрованих тут таксонів (Bolbitius reticulatus, Pholiotina brunnea, P. coprophila, P. mairei та P. vestita).

Ключові слова:
Bolbitiaceae, Bolbitius, Pholiotina, нові та рідкісні види
Представлені методи опису фенотипу накипних лишайників, що підвищують ймовірність поділу фенотипічних близьких таксонів на основі анатомічних і морфологічних ознак (без використання молекулярних даних). Головна ідея методики полягає в найбільш повній і відтворній оцінці ознак фенотипу. Запропоновано список приблизно 100 ознак і стандартизовані способи їх вимірювання. Наводиться глосарій основних морфологічних і анатомічних термінів. Описано базові правила збору, підготовки та вимірювання матеріалу. Запропонований процес опису фенотипу розділений на два етапи: (1) попереднє дослідження проводиться на обмеженому числі зразків, у яких оцінюються всі можливі ознаки; (2) подальше детальне дослідження великої кількості зразків, яке включає опис лише потенційно діагностичних ознак, обраних за результатами попереднього дослідження, виходячи з їх діагностичної значущості.

Ключові слова:
анатомія та морфологія лишайників, опис фенотипу, оцінка характеру, стандартизація
В статті наведені результати досліджень бріофлори ценозів, пов’язаних з відслоненнями крейди та крейдяними ґрунтами в долинах річок Оскіл та Вовча, включаючи територію НПП «Дворічанський», заказників «Вовчанський» та «Сіверськодонецький». Анотований список включає 2 види печіночників, 80 видів і 2 різновидності мохів, інформацію про їх місцезнаходження і частоту трапляння.                 6 видів є новими для Харківщини, з них найбільш цікаві Tortella inclinata (вперше наводиться для Лівобережного Злаково-Лучного Степу) та Weissia levieri (занесений до Червоної книги європейських бріофітів). Проведено короткий аналіз таксономічної та еколого-ценотичної структури бріофлори, її порівняння з бріофлорами заповідників «Медобори» та «Білогір’я».

Ключові слова:
ботанічний заказник «Вовчанський», крейдяні степи, лісовий заказник «Сіверськодонецький», мохоподібні, НПП «Дворічанський», Харківська область
Автори для території регіону виділили 31 ключову територію національного та 65 ключових територій регіонального рівнів. Їхній рослинний покрив є різноманітним і репрезентативно представлений зональними типами рослинності. Встановлено раритетний фітоценофонд ключових територій національного рівня, який налічує 132 асоціації, та регіонального рівня – 100 асоціацій. Раритетні асоціації проаналізовані за характером асоційованості популяцій домінуючих видів в угрупованні, аутфітосозологічним значенням домінантів, ботаніко-географічним значенням, созологічним статусом та проведена їхня созологічна категоризація. Виявлено, що основними загрозами раритетному фітоценорізноманіттю є фізичне знищення, зміна середовищ та  забруднення.

Ключові слова:
екомережа, загрози, ключова територія, Правобережний Лісостеп, раритетна асоціація
Представлено анотований список судинних рослин цінної у ботанічному відношенні приморсько-степової ділянки Північного Приазов’я – колишнього Бердянського військового полігону. На ній збереглися осередки корінного різнотравно-типчаково-ковилового степу класу Festuco-Brometea Br.-Bl. et R.Tx. in Br.-Bl. 1949. Флора цієї степової ділянки, площею близько 3000 га, налічує 531 вид судинних рослин, що становить близько 34% від флори Запорізької області. На цій ділянці ростуть 38 рідкісних видів рослин, з яких 4 види мають міжнародний статус охорони, 7 – національний та 28 – регіональний. Зважаючи на значне флористичне та фітоценотичне різноманіття, на частині цієї території запропоновано створити ботанічний заказник загальнодержавного значення «Бердянський степ».

Ключові слова:
Бердянський степ, охорона, судинні рослини, флора
Представлена інформація щодо охорони і збереження Pulsatilla grandis Wender. в Україні. Проаналізовано охорону виду ex situ та in situ в Україні. Встановлено, що вид занесено до міжнародних документів, Червоних книг та регіональних списків видів, що потребують охорони на місцевому рівні в Україні та Європі. Не дивлячись на це, зникають первинні місцезростання P. grandis, ареал зазнає регресивних змін, відбувається його скорочення та фрагментація. Зникнення виду з природної флори України зумовлене антропогенним впливом. Встановлено, що охорона P. grandis на території України є недостатньою. Вид трапляється на території незначної кількості об'єктів природно-заповідного фонду. В Україні P. grandis охороняється в природному заповіднику “Медобори”, в національних природних парках “Галицький”, “Дністровський каньйон”, “Кармелюкове Поділля”, “Кременецькі гори”, “Подільські Товтри”, “Північне Поділля”, “Хотинський”, в ряді заказників (27) і пам’яток природи (6). Вид вирощується i розмножується у 13 ботанічних садах та 3 дендрологічних парках України. Для збереження та відновлення популяцій P. grandis пропонуємо створити 5 ботанічних заказників місцевого значення, 1 ботанічний заказник загальнодержавного значення, а одне урочище необхідно включити у зону регульованої рекреації НПП «Подільські Товтри».                    В перспективі запропоновано взяти під охорону всі місцезнаходження P. grandis.

Ключові слова:
Pulsatilla grandis, збереження, охорона, природно-заповідний фонд, Україна
На основі власних досліджень та аналізу відомостей про рідкісні види рослин та рослинних угруповань Волинської височини подається перелік рідкісних угруповань та видів, що  потребують охорони  на національному та регіональному рівнях. Вказано на особливості та репрезентативність раритетних лісових фітоценозів регіону дослідження із детальною їх характеристикою. Запропоновано перелік фітоценозів, які є рідкісними для регіону, та обгрунтовано доцільність їх збереження та подальшого вивчення. Пріорітетним напрямом на сьогодні є вивчення лісових екосистем, оскільки вони забезпечують збереження та відтворення біорізноманіття на всіх рівнях організації живих організмів.У лісах Волинської височини виявлено 15 видів рослин із Червоної книги України, 20 регіонально-рідкісних. Раритетний фітоценофонд налічує 4 асоціації із Зеленої книги України, та 3 асоціації, що  пропонується для регіональної охорони.

Ключові слова:
Красная книга Украины, мониторинг, охрана, раритетные виды