№2 (2013)


У статті наведені нові дані щодо систематичного положення занесеного до Червоної книги України ендемічного виду Betula borysthenica Klokov, отримані за допомогою хемосистематичних, морфологічних та молекулярно-генетичних методів дослідження. Базуючись на результатах гель-електрофорезу запасних водорозчинних білків-глобулінів насіння та морфології проростків показано певну відокремленість B. borysthenica від інших таксонів. Застосування двох генетичних маркерів – некодуючої послідовності спейсеру ITS1 рибосомального кластеру генів ядерного геному та фрагменту послідовності пластидного гену rbcL, що зазвичай використовуються для ДНК-штрихкодування не виявило достатніх відмін для достовірного розмежування таксонів. Дискусія щодо статусу B. borysthenica наразі продовжується.

Ключові слова:
Betula borysthenica, Betulaceae, гель-електрофорез, ендемічні види, молекулярна таксономія, морфологія, систематика рослин, Україна, хемосистематика
На території Національного парку «Тузловські лимани» у липні 2012 року виявлено декілька екземплярів рослин виду Glaucium flavum Crantz. Це – європейсько-середземноморський вид на північній межі ареалу, внесений до Червоної книги України. Вид раніше для території Одеської області не наводився. Рослини зростали на черепашково-піщаному пересипу між оз. Шагани та оз. Малий Сасик.

Ключові слова:
національний природний парк «Тузловські лимани», Одеська область, рідкісний вид
У статті представлено результати вивчення особливостей старіння садових троянд в умовах інтродукції. У процесі дослідження онтогенезу троянд від висаджування до старіння встановлено, що чайно-гібридні, грандифлора і флорибунда сорти здатні відновити 40–48 приростів пагонів. Далі розпочинається старіння рослин, значно знижується їх регенераційна здатність, декоративність і продуктивність цвітіння. На коренях у значної частини 11–17-річних кущів з’являються патологічні новоутворення, які є результатом зменшення стійкості старіючого організму проти збудників бактеріальних, вірусних і грибних хвороб. Внаслідок патологічного ділення камбію, пухлинні новоутворення на коренях старіючих троянд, необмежено збільшуючись у розмірах, поступово викликають незворотні порушення життєво важливих функцій рослинного організму і призводять до його загибелі.

Ключові слова:
анатомічна будова, корінь, новоутворення, садові троянди, старіння
Лiтораль Терсько-Кумськоï низовини Республiки Дагестан унаслiдувала стародавню територiю, насичену катастрофами, пов′язаними з загасанням Тетiса. У палеогенi та неогенi гiдрофiти вiдмiчалися значним систематичним рiзноманiттям. Роди Euryale, Brasenia, якi були поширенi у Сарматському басейнi, загинули на початку плiоцену пiд впливом бореалiзацiï та континенталiзацiï клiмату. Вiдмерли первиннi макротермi форми у родах Nymphaea,  Nuphar, Stratiotes, Ceratophyllum, Trapa,  Azolla, Salvinia,  Marsilea. В олiгоценi був порушенний зв ′язок Каспiю зі схiдними морями та з захiдними бассейнами. З акчагила ецезис та поширення гiдрофiтiв багаторазово припинялося за нестабiльностi Каспiю та антропогенного фактора, що призвело до послабшення процессу видоутворення у родинах Trapaceae та Nelumbonaceae. Гiдрофiтобiота лiторалi Терсько-Кумськоï низовини є дуже вразливою. Нестабiльнiсть життєво важливих для iï iснування  характерних рис  середовища обумовила спецiфiчний склад та структуру екотону Туранськоï флористичноï провiнцiï.

Ключові слова:
iсторiя, екотон, Каспiй, катастрофа, лiтораль, розвиток
Наведено короткий огляд флористичного вивчення водотоків Лівобережного

Лісостепу України та зокрема р. Ворскли. Встановлено видовий склад та проведено структурний аналіз флори середньої течії р. Ворскла з акцентом на її водну складову, відзначено особливості дослідженої флори у зв’язку з природними умовами та антропогенним впливом на річку і її заплаву. Відмічено провідну роль процесів синантропізації навколоводних біотопів у формуванні різноманітності флори річки (148 видів вищих рослин). У структурі водної флори середньої течії         р.Ворскла кількісно переважають справжні водні рослини, представлені трав’янистими багаторічниками із широкими ареалами. Серед 52 видів водної флори 3 наводяться для регіону досліджень уперше.

Ключові слова:
вища водна флора, Лівобережний Лісостеп, порівняльно-структурний аналіз, річка Ворскла
Досліджено рістрегулюючу дію координаційних сполук спірокарбону на насіння томатів (Solanum lycopersicum L.) сорту «Новачок», озимої пшениці (Triticum aestivum L.) сорту «Землячка Одеська», соняшника (Helianthus annuus L.) сорту «Ласун» і озимого ячменю (Hordeum L.) сорту «Гідний». Виявлено, що фітогормональний вплив більш проявляється на однодольних рослинах, ніж на дводольних. Стимулюючий вплив практично на всі біометричні показники виявлено для озимої пшениці.

Ключові слова:
біометричні параметри, координаційні сполуки, рістрегулююча активність, спірокарбон, фітогормональна активність
Розроблена  синтаксономічна схема класу Phragmito-Magnocaricetea боліт Середнього Придністров’я на основі еколого-флористичного методу. В межах класу виділено 18 асоціацій, що належать до 5 союзів та 3 порядків: Phragmitetalia, Nasturtio-Glycerietalia та Magnocaricetalia. Найбільший науковий та практичний інтерес представляє порядок Phragmitetalia, угруповання якого поширені на всіх типах боліт. Він утворений одним союзом Phragmition communis, який налічує 6 асоціацій. На основі власних досліджень проведено синтаксономічну характеристику та ценотичний аналіз виявлених ценозів, відмічені особливості поширення угруповань класу. Найбільш поширеною виявилась асоціація  Phragmitetum communis, що представлена на всіх типах боліт. Асоціація Sparganietum erecti виявлена лише на одному болотному масиві.

 

Ключові слова:
болото, клас Phragmitо-Magnocaricetea, рослинність, Середнє Придністров’я
Усього в  мікрофітобентосі Кучурганського лиману було виявлено 122 види водоростей, які належали до 62 родів, 35 родин, 21 порядку, 9 класів і 6 відділів. Вперше для цієї водойми було наведено 11 видів водоростей. Серед видового складу були найдені нові види для водойм Північно-Західного Причорномор’я             (7 видів) і рідкісні  для території України (6). За видовим складом представники відділу Bacillariophyta  (100 видів) переважали над  видами з відділів Cyanophyta (11), Chlorophyta (6), Streptophyta (2), Euglenophyta (2) і Dinophyta (1). Коефіцієнти подібності Соренсена-Чекановського і Жаккара між флорами водоростей Кучурганського водосховища і річки Дністер склали 0,57 і 0,40 відповідно і трохи перевищували такі між флорами Кучурганського і Дністровського лиманів (0,53 і 0,36) та Кучурганського лиману і річки Кучурган (0,47 і 0,31).

Ключові слова:
вид, водорості, Кучурганське водосховище, мікрофітобентос
Представлені результати багаторічних досліджень водоростей приморських солончаків Приазовського регіону. Виявлено 140 видів та внутрішньовидових таксонів водоростей з відділів:  Cyanophyta – 69 видів (76 різновидів), Chlorophyta – 44 види (45 різновидів),  Bacillariophyta – 16 видів,  Xanthophyta – 3 види. Визначено провідні родини, роди і специфічні види для солончаків (18 видів). Надається аналіз розповсюдження і екотопічної належності виявлених видів водоростей на території України. Описано 4 нових види для флори України: Chroococcus pulcherrimus, Pseudanabaena limnetica, Oscillatoria salina, Pseudendoclonium sp. Встановлено             7 альгоугруповань та 4 альгосинузії, які формують макроскопічні розростання на поверхні ґрунту приморських солончаків.

Ключові слова:
альгосинузії, альгоугруповання, водорості, засолені ґрунти, приморські солончаки
Наведені результати розподілу бріоугруповань в природних типах рослинності Лісостепу України. Охарактеризована мохова рослинність зональних (широколистяних лісів та лучних степів), екстразональних  (соснових та дубово-соснових лісів) та азональних типів рослинності (боліт, луків, дрібнолистяних лісів, відслонень: кам’янистих, крейдяних, лесових). Встановлені бріофлористичні особливості та бріосинтаксономічна диференціація обстежених рослинних угруповань. Наведені характеристики епігейної, епіфітної, епіксильної та епілітної мохової рослинності та її приуроченість до відповідних екотопів. Проаналізовано за типами рослинності 36 асоціацій, 8 субасоціацій, 22 безрангові угруповання мохової рослинності, що належать до 9 класів, 13 порядків,  18 союзів, вказана їх субстратна приуроченість та частота трапляння.

Ключові слова:
асоціація, бріоугруповання, клас, Лісостеп України, мохоподібні, порядок, природні типи рослинності, синтаксон, союз