№2 (2017)


Розкриті питання актуальності досліджень рудеральної рослинності. Проаналізовано сучасний стан вивчення рудеральної рослинності в Україні. Дається оцінка та висвітлені завдання її подальших досліджень. Виділено основні етапи і напрямки (флористичний, фітоценотичний, реструктуризаційний). Виявлено, що рудеральна рослинність досліджена в Україні фрагментарно. Визначені актуальні завдання: продовження геоботанічних досліджень в регіонах з метою накопичення, порівняння і узагальнення даних; розроблення теоретичних питань синтаксономії, синфітоіндикації та ординації рудеральної рослинності; районування. У роботі значна увага приділена питанням оптимізації техногенних ландшафтів, зокрема м. Кривого Рогу. Обґрунтовано, що фіторекультиваційні заходи на порушених внаслідок промислової діяльності землях мають бути спрямовані на створення ценозів зонально типу. Аналіз історії дослідження рудеральної рослинності України показує складність і неоднозначний характер проблем, пов’язаних з її вивченням та нагальну необхідність їх розв’язання.

Ключові слова:
історія дослідження, рудеральна рослинність, Україна
У роботі характеризуються адвентивні компоненти модельних урбанофлор м. Бердянськ, м. Приморськ і м. Генічеськ (Північне Приазов’я). На території урбанофлор Північного Приазов’я нараховується 227 адвентивних видів з 165 родів і 52 родин. Відмічається важливість дослідження цієї групи рослин, для розроблення способів регуляції численності їх популяцій, здійснення заходів по зовнішньому і внутрішньому карантину. Розглядаються способи та напрямок міграції, ступінь натуралізації, первинні ареали та час занесення адвентивних видів.

Ключові слова:
адвентивні рослини, Бердянськ, Генічеськ, місто, Приморськ, фітоінвазія
В статті проаналізовано таксономічну історію родини Plumbaginaceae A.L. Jussieu (1789) флори України. Раніше всі види родини Plumbaginaceae флори України включали до складу одного збірного роду Statice L., а у 1754 році Ф. Міллер виділив рід Limonium у самостійний. Перша детальна таксономічна обробка роду Limonium була П.Э. Буасьє (1848) в його синопсисі «Prodromus systematis naturalis regni vegetabilis». І.О. Лінчевським з Plumbaginaceae було виділено родину Limoniaceae Lincz., як самостійну, до складу якої віднесено лише три роди: Armeria, Goniolimon та Limonium.

Ключові слова:
Armeria, Goniolimon, Limonium
У статті представлені результати опрацювання історичної гербарної збірки «Флора Японії» (KW) японознавця, лінгвіста, перекладача, військового розвідника О.Л. Кльотного, репресованого у 1938 році. Колекція зібрана ним під час стажування в м. Токіо (Японія) у 1914 році і включає 88 зразків 84 видів з 51 роду 15 родин флори Японського архіпелагу. У роботі наведена коротка біографія О.Л. Кльотного, обговорена методика опрацювання колекції, подано анотований список усіх видів рослин представлених в трьох тематичних гербарних альбомах – «Флора Японії. Хвойні породи», «Флора Японії. (Ніхон-Сінрін). Листяні породи. І», «Флора Японії. Бамбуки (Ніхон-Таке)».

Ключові слова:
історія, бамбуки, листяні дерева, хвойні, Японія
На території Бобринецької балки (місто Бобринець, Кіровоградська область) було знайдено 69 видів лишайників та 14 видів ліхенофільних грибів. Серед них Didymocyrtis ramalinae (Roberge ex Desm.) Ertz, Diederich & Hafellner, Pyrenopsis subareolata Nyl., Thallinocarpon nigritellum (Lettau) P.M. Jørg. є новими для рівнинної частини України. 54 види вперше наведено для Кіровоградської області. Складені анотовані списки з нотатками для кожного виду. Наявність природоохоронної, естетичної та рекреаційної цінності дозволяє оцінити територію як перспективну для створення об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення – ландшафтний заказник місцевого значення «Бобринецька балка».

Ключові слова:
Lichinales, Кіровоградська область, степ, Україна
Наведені результати альгофлористичного дослідження водойм національного природного парку «Пирятинський». Загалом виявлено і визначено 190 видів (196 ввт) діатомових водоростей. Аналіз отриманих результатів засвідчує, що видовий склад Bacillariophyta досліджених водойм розподіляється між трьома класами, 5 підкласами, 13 порядками, 27 родинами та 57 родами. Встановлені особливості екотопічної приуроченості знайдених видів та їх розподіл за різними типами водойм. З’ясоване місцезнаходження 10 нових видів для Лівобережного Лісостепу України, серед них для Лісостепової зони новими є 3 види, а 2 види – Pinnularia macilenta Ehrenb., Sellaphora bacilloides (Hust.) Z. Levkov, S. Krstic et T. Nakov.) – нові для флори України.

Ключові слова:
Bacillariophyta, р. Перевод, р. Руда, р. Удай, стариця «Хороло»
Уперше складено чеклист Charales (Charophyta) Харківської області, що включає 15 видів (37,5% від загальної кількості харальних водоростей України) із родів Chara L. (8), Nitella C. Agardh (4), Nitellopsis Hy (1) і Tolypella (A. Braun) A. Braun (2). Найпоширенішими є Chara globularis Tuill., Ch. vulgaris L., Nitella mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall та Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves. Решта видів – рідкісні (6) або зникаючі (5). Серед рідкісних Tolypella glomerata (Desv. in Loisel.) Leonh. вказується як новий вид для альгофлори України, T. prolifera (Ziz ex A. Braun) Leonh., Chara intermedia A. Braun та Ch. tomentosa L. – для Лівобережного лісостепу. У чеклисті наведено інформацію щодо місцезнаходження, екології, загального поширення та созологічного статусу усіх видів. Виявлено нові локалітети рідкісних харальних водоростей, що запропоновані до охорони.

Ключові слова:
Chara, Nitella, Nitellopsis, Tolypella, рідкісні види, Україна
В роботі розглянуті проблемні питання охорони та збереження природної рослинності територій плавнево-літоральних геосистем, що знаходяться в умовах заповідного режиму. Проведені дослідження стану фіторізноманіття трав’янистих типів організації рослинності. Встановлено, що внаслідок абсолютного заповідання в результаті надмірного накопичення мортмаси у складі болотної рослинності відбулося випадіння з травостоїв раритетних видів, різке зменшення проективного покриття і продуктивності едифікаторів. Болотно-лучні ценози, як і болотні, накопичували значні обсяги мортмаси і змінювалися у напрямку формування моновидових малопродуктивних розріджених угруповань. Справжньо-лучні – на перших етапах підвищували продуктивність, а в подальшому відбувалося їх заростання чагарниковими видами. Засолено-лучні угруповання в умовах заповідного режиму змінювалися більш мезофітними зі зменшенням у їх складі видів галофітної фракції, зокрема вузької екологічної амплітуди. Рослинність заростаючих пісків в умовах абсолютно-заповідного режиму накопичувала значні обсяги мортмаси і розвивалася у напрямку, формування лучно-степових угруповань з домінуванням кореневищних злаків. Зменшувалася їх фітомаса та зріджувався травостій. Зникали цінні дернинні злаки. Поширювалися синантропні види. Запропоновано, на основі проведених експериментальних досліджень з вилучення частини фітомаси, з метою збереження фіторізноманіття на ділянках, що знаходяться за межами територій абсолютного заповідання, регламентоване випасання, викошування, а в окремих випадках – випалювання травостою.

Ключові слова:
активна охорона, деградація, оцінка ризиків, плавнево-літоральні геосистеми, фіторізноманіття
Висвітлено сучасний стан дослідження рослинності НПП «Джарилгацький». Наведено результати флористичних, геоботанічних та фітосозологічних здобутків з початку 20 століття. Зроблено екскурс в історію заповідання території, зокрема в складі надморських заповідників. Розглянуто актуальність подальших робіт з вивчення рослинного покриву парку – уточнення флористичної складової, розроблення класифікаційної схеми та продромусу рослинності, дослідження синдинамічних процесів.

Ключові слова:
історія досліджень, Джарилгач, заповідання, рослинність